- Це вже десятий рік як я виступаю в чемпіонатах області. Дебют прийшовся на 2003рік. Тоді виступав за юнацький склад команди СК "Угорники", яка змагалась у другій лізі. Тренером був Харандюк Тарас Ярославович, який, можна сказати, і дав мені поштовх у футбольне життя, за що я йому дуже вдячний!

- В дитинстві я відвідував багато секцій - це гандбол, карате, волейбол... Але з 13 років зупинився на футболі. Що за футболіст, який не грав на всіх позиціях. От і бігав з хлопчаками в дворі і за школу то в нападі, то в захисті... Та з роками зрозумів, що особливих швидкісних і технічних здібностей не маю. Натомість, виділявся хорошою реакцією, гнучкістю і стрибучістю. Тому і став у ворота і почало досить не погано виходити.

- Прикладів багато, але чесно кажучи кумирів у мене нема. Я завжди уважно слідкую за виступами провідних спортсменів. Намагаюсь кожен раз почерпнути для себе чогось нове, щоб ніколи не зупинятись у спортивному рості і самоудосконалюватись.

- Спогади дуже приємні, адже у свій дебютний сезон команді вдалось виграти другу лігу. Тоді ж я і встановив свій маленький рекорд, відстоявши 7 матчів поспіль "на сухо". А за рік дебютували в першій лізі, де в першому колі вели боротьбу за трійку. Але через епідемію травм ми завершили чемпіонат на 7 місці. Опікувався командою справжній фанат футболу мер Лисця Білогубка Микола. Завдяки його ентузіазму команді вдалось добитись такого результату. Та через рік були перевибори і новому меру команда була не потрібна... Ось так припинився стрімкий злет "Юніора". Тренували команду Ярослав Веляник і Ігор Мельничук, який і запросив мене на наступий сезон до себе, очоливши "Яспіль".

- Я вважаю, що це був один з найкращих моїх сезонів. В "Ясполі" підібрався надзвичайно дружній молодий колектив, з якого я би відмітив таких футболістів як Шпільчак, Фірсов, Яремчук, Паращій, Ольшанецький, Романчук і Вийчука з Щеглюком. Останні, нажаль, покинули нас у першому колі. Очолив команду тренер Ігор Мельничук, який вмів найти підхід до кожного і головне не зверхньо, як деякі наставники, а "по-пацаняче". Вмів вислухати, налаштувати і пояснити... Опікувався командуою дуже послідовний і відповідальний президент Степан Чижевський. Це і дало результат, що ми лише в фіналі Кубка області поступились коломийським "Карпатам" у напруженій боротьбі. А в чемпіонаті ми змагались за призові місця, але за пять турів до кінця сезону ми зазнали двох поразок від Галича і Тлумача. Саме ці невдачі "скотили" нас на підсумкове 6 місце. Хоча до четвертого місця яке зайняв Брошнів нам не вистачило лише 3 очка. Ці результати також стали історичними для "Ясполя", адже в попередньому, дебютному для себе сезоні команда фінішувала на 13 місці.

- Було багато цікавих поєдинків. Запам'ятались перемоги над Брошнівом 2-0; дербі з Городенкою, де було більше двох тисяч вболівальників; півфінал кубка з Гвіздцем, де після домашньої перемоги 2:0 ми на їх полі поступаючись 0:2 за пять хвилин забили гол, який нас вивів у фінал! Але найпам'ятнішим, звичайно, був матч фіналу кубка у Калуші з Коломиєю, де зібрались люди з всієї області. І коли грав Гімн перед матчем аж мурашки по шкірі бігли. До речі, тоді ж відсудив свій прощальний матч арбітр міжнародної категорії Геренда.

- Всі кубкові матчі я провів у основі, а в чемпіонаті тренер змінював нас по грі. Андрій дуже хороший хлопець. Ми з ним встигли добре подружитись і ніяких непорозумінь у нас не було. Навпаки, інколи було, що хтось з нас себе погано почував перед матчем. Тоді ми по-дружньому радились, хто буде грати. Адже, головне це результат команди! А як хто провів сезон судити не мені. Тут видніше тренеру і вболівальникам.

- Наразі доля "Ясполя" не визначена. Тож до Городенки перебрались президент Степан Чижевський і тренер Мельничук, які й запросили захищати мене там "пост номер один". Команда лише тиждень як тренується. Зіграли ми один спаринг з Яремчем. Команда укомплектована на відсотків 60-70. Тому якісь висновки робити ще рано... З "Ясполя", крім мене ще тренуються Шпільчак, Гультай, Бойків, Мельничук, Вийчук, Фірсов, Роже Тібо, Паращій. Команда готується до виступів на "Кубку Підгір'я" і можливо "Кубку Думанського", Саме на цих турнірах й буде переглядатись багато новачків, щоб визначити основу...

- Так, футзал - це також дуже популярний вид спорту на теренах нашої області. Особливого натхнення для футзалістів дає наш чемпіон України - "Ураган". На область я вже граю пятий рік. Починав у 2007р у команді "Факел" (1 ліга). Тоді зайняли 4 місце. Запам'ятався минулорічний сезон у команді "ПТД" , де грало багато футзалістів які пройшли вищу лігу України, і з якою я виборов срібло чемпіонату, кубок і суперкубок області. Але, нажаль, я провів в основі не так багато матчів. Тож на цей сезон відгукнувся на пропозицію Слободяна Ярослава, щоб захищати ворота команди "Ютім-КЕП". Наразі команда займає 6 місце у вищоліговому чемпіонаті області.

- Нажаль я не професіонал. Тому доводиться окрім футболу, ще працювати, щоб заробити на майбутнє. Працюю торговим спеціалістом, а також займаюсь приватним бізнесом... А хоббі - це всеодно спорт. Люблю пограти в теніс, кататись на лижах, просто вболівати, подорожувати на автомобілі... Та одного разу віддавши серце футболу, будеш вірний цій грі до кінця життя!

- Дякую, буду старатись показувати таку гру, яка радуватиме вболівальників. Адже ще залишились не втілені футбольні мрії і хотілось би ще багато досягнути. Було приємно розповісти про справу свого життя!